Як «Сільпо» змінює підхід до дизайну торговельних площ: уроки від Володимира Костельмана

У сучасному світі торгівлі споживачі більше не шукають просто місце, де можна купити хліб або молоко. Вони шукають досвід. Те, як виглядає й відчувається торговельний простір, стає критично важливим для залучення та утримання клієнта. У той час як ринок продуктового рітейлу в Україні залишається надзвичайно конкурентним, саме дизайн торговельних площ дедалі частіше визначає, до якого бренду покупець буде лояльним. Оформлення простору перестає бути лише "обгорткою" і перетворюється на інструмент стратегічного позиціонування, емоційного зв’язку з клієнтом і навіть соціальної комунікації.

Однією з компаній, яка першою зрозуміла силу дизайну в рітейлі, стала мережа супермаркетів «Сільпо» — бренд, який не лише витримав жорстку конкуренцію, а й зумів створити власну, унікальну нішу на ринку. У період, коли більшість гравців зосереджувалася на цінах, асортименті та знижках, «Сільпо» обрало інший шлях — зробити щоденний похід до магазину подією. Сьогодні їхні торговельні площі перетворюються на справжні арт-простори, оформлені у стилі "літака", "підводного світу", "венеціанського палацу" чи навіть "кіберпанку". Це не просто маркетинговий хід — це повноцінна трансформація культури споживання в Україні.

У центрі цієї трансформації стоїть постать Володимира Костельмана — співзасновника та генерального директора корпорації Fozzy Group, до якої входить «Сільпо». Костельман — не типовий керівник. Його бачення роздрібної торгівлі виходить за межі класичних бізнес-моделей. Він — один із небагатьох українських підприємців, який наважився інвестувати у креативність, естетику й культуру, розглядаючи рітейл не лише як механізм заробітку, а як форму впливу на суспільство. Його стратегія демонструє: навіть у сегменті FMCG можна створити продукт з глибоким змістом, який змінює звички, очікування та поведінку покупців.

Ця стаття — не лише про те, як виглядають магазини «Сільпо». Вона про те, як візуальні та просторові рішення формують новий ритейл. Як український бренд наважився вирізнятися, ризикувати і перетворити традиційний супермаркет на культурне явище. І як особисте бачення однієї людини може трансформувати цілу індустрію.

Історія «Сільпо»: шлях до унікальності

Коротко про заснування та розвиток мережі

Історія «Сільпо» починається в середині 1990-х років — у період становлення українського бізнесу та перших спроб створення сучасного формату роздрібної торгівлі. У 1998 році компанія Fozzy Group, співзасновниками якої є Володимир Костельман, Олег Сотников та Валерій Кондрук, відкрила перший магазин під брендом «Сільпо». Тоді це був класичний супермаркет, зосереджений на якості товарів, доступності цін та впровадженні європейських стандартів обслуговування.

Назва «Сільпо» — скорочення від «сільський продовольчий магазин» — на той момент натякала на ностальгію за зрозумілим, знайомим ще з радянських часів форматом. Але вже тоді керівництво мережі робило ставку не просто на торгівлю, а на розбудову культури споживання.

У 2000-х роках мережа активно розвивалась: «Сільпо» відкривалося в обласних центрах, у столиці, у райцентрах, а потім і в менших населених пунктах. Магазини демонстрували стабільну якість і запроваджували нові для України стандарти обслуговування — зокрема, цінники з інформацією про країну походження товару, касові зони зі зручними чергами, електронні ваги для самостійного зважування фруктів і овочів.

Протягом двох десятиліть компанія поступово формувала репутацію інноваційного, але надійного рітейлера. Станом на 2024 рік «Сільпо» — одна з найбільших роздрібних мереж в Україні з понад 300 магазинами по всій країні. Але кількість — не єдиний показник успіху. Те, що відрізняє «Сільпо» від десятків інших гравців — це здатність до переосмислення себе.

Переосмислення ритейлу в Україні

Починаючи приблизно з 2014 року, «Сільпо» почало робити ставку на емоційний дизайн. Ідея полягала в тому, щоб кожен магазин був унікальним — не лише за плануванням, а й за змістом. У часи, коли конкуренція між продуктовими мережами загострювалась, а споживач ставав дедалі вимогливішим, компанія вирішила: супермаркет має дарувати враження, а не просто надавати послугу.

Це переосмислення торкнулося не лише зовнішнього вигляду магазинів, але й принципів взаємодії з клієнтом. Так з'явилися:

• дизайнерські супермаркети з тематичними інтер’єрами (у стилі Гаррі Поттера, пін-апу, тропічного острова, космосу тощо),
• відкриті зони кулінарії (із власними пекарнями, сироварнями, рибними лавками),
• супермаркети з ресторанами всередині (формат «Лавка традицій» чи гастрономічний простір у GoodWine),
• інтеграція цифрових рішень — від самокас до власного застосунку з індивідуальними пропозиціями.

Підхід «Сільпо» ґрунтується на розумінні: люди обирають емоції, атмосферу та комфорт. І якщо магазин може викликати усмішку, здивування чи навіть захоплення — це формує лояльність, яку не купиш лише знижками.

У такий спосіб «Сільпо» почало трансформувати саму суть поняття "супермаркет" в Україні. Він перестав бути просто "місцем, де купують продукти", і став простором соціального досвіду, де можна не лише закупитись, а й випити кави, побачити цікавий інтер’єр, зробити фото, влаштувати собі невелику подорож без виходу з району.

Саме це переосмислення — креативне, сміливе, часом навіть авангардне — зробило «Сільпо» унікальним явищем не лише в українському рітейлі, а й у ширшому контексті міського простору, культури та дизайну.

Філософія дизайну в «Сільпо»

Концептуальні магазини як стратегія

Коли більшість торговельних мереж іде за принципом уніфікації — стандартний інтер’єр, типове освітлення, нейтральні кольори — «Сільпо» обирає кардинально протилежну стратегію: кожен магазин має свою унікальну тему, візуальну концепцію та настрій.

Це не випадковість і не спонтанний маркетинговий трюк — це свідома довгострокова стратегія бренду. Компанія інвестує в архітектуру та дизайн як у повноцінний інструмент створення доданої вартості. І ця ставка виправдана: концептуальні магазини — це магніт для нових клієнтів, подія для району, тема для обговорень у соцмережах і медіа.

Наприклад:

• «Сільпо» у стилі Гаррі Поттера в Рівному викликав справжній ажіотаж серед фанатів магії.
• Магазин у Борисполі з темою авіації, оформлений як інтер’єр літака з фюзеляжем і пілотами — став місцевою визначною пам’яткою.
• «Космічний» «Сільпо» на Лук’янівці в Києві — це справжній арт-об'єкт, де кожна зона — ніби частина міжгалактичного корабля.

Ці приклади — лише верхівка айсберга. Насправді, майже кожен новий або реконструйований магазин «Сільпо» має власну легенду, історію, образ. І що цікаво: дизайн магазину формується не лише від естетичних вподобань, а й від соціального та культурного контексту місця, де він розташований.

Дизайн як елемент маркетингу та враження

У «Сільпо» дизайн — це не лише про красу чи оригінальність. Це інструмент, який працює на бренд, на лояльність, на емоції покупця. У сучасному світі, де споживач переповнений вибором і інформацією, виграє не той, хто продає найдешевше, а той, хто дарує враження.

Інтер’єр магазину тут виконує кілька функцій:

• створює wow-ефект, який викликає бажання повернутись;
• формує імідж бренду як креативного, сучасного, амбітного;
• працює як маркетинговий канал — фото в Instagram, TikTok, Facebook поширюються органічно, перетворюючи покупців на послів бренду;
• забезпечує комфорт і логіку переміщення, впливаючи на поведінку споживача в торговельному просторі.

Іншими словами, кожен тематичний магазин — це не просто креатив, а продуманий маркетинговий інструмент, що збільшує середній чек, підвищує час перебування в магазині та стимулює позитивний досвід споживання.

Співпраця з архітекторами, художниками, митцями

Окрема сторінка успіху «Сільпо» — це широке залучення до створення магазинів українських архітекторів, художників, ілюстраторів, дизайнерів інтер’єру, декораторів та креативних агенцій.

Наприклад, у реалізації багатьох інтер’єрних рішень брали участь:

• студія Decorkuznetsov, що спеціалізується на нестандартному оформленні простору;
• ілюстратор Нікіта Тітов, чий стильний і впізнаваний стиль прикрашав окремі зони;
• художники, що працювали над муралами, інсталяціями та вітринами магазинів.

Такий підхід має два важливі ефекти:

1. Підтримка локального творчого ринку. «Сільпо» не лише створює креативний простір, а й фінансує роботу десятків дизайнерів і художників.
2. Створення живого, емоційно наповненого простору, що має мистецьку цінність і не виглядає шаблонно.

Іноді інтер’єри магазинів «Сільпо» можна порівняти з театральними декораціями — настільки вони концептуальні й продумані. У певному сенсі, компанія формує нову естетику торгівлі, де роздріб стає частиною культурного ландшафту міста.

Дизайн і комерційна ефективність: як оформлення впливає на поведінку покупців

Психологія споживача

У ритейлі давно доведено: покупці не діють раціонально, навіть коли переконані в протилежному. На їхні рішення впливають не тільки ціна чи асортимент, а й атмосфера, музика, запахи, освітлення, кольори — тобто емоційні та сенсорні фактори.

У цьому контексті дизайн стає маніпулятором поведінки. Він формує відчуття безпеки, цікавості, орієнтації у просторі, або навпаки — провокує на спонтанні покупки, зміну маршруту чи подовження перебування. Наприклад:

• Тепле освітлення і м’які матеріали у зоні кулінарії викликають асоціацію з домашнім затишком, що сприяє спонтанному вибору гарячих страв.
• Яскраві кольори в дитячій зоні активізують увагу дітей, що впливає на поведінку батьків (часто – на користь додаткових покупок).
• Незвичайна архітектура або арт-інсталяції викликають ефект несподіванки, змушують зупинитись, зробити фото, а отже — залишитися довше.

У «Сільпо» це застосовується системно: дизайн не просто “прикрашає простір”, а спрямований на створення емоційного зв’язку між магазином і покупцем. Покупець приходить не лише за молоком і хлібом — він приходить за досвідом, за атмосферою, за настроєм.

Цей емоційний зв’язок перетворює разового покупця на постійного. А лояльність — це валюта майбутнього рітейлу.

Тривалість перебування, середній чек

Дослідження міжнародних рітейлерів підтверджують: чим довше покупець перебуває у магазині — тим вищий його середній чек. І навпаки: чим менш привабливий простір — тим коротший маршрут, швидше прийняття рішень і менше імпульсивних покупок.

«Сільпо» чітко працює з цим принципом. В інтерв’ю Володимир Костельман неодноразово зазначав, що компанія свідомо інвестує у дизайн, бо це впливає на економічні показники. Оформлення стимулює не лише фото для соцмереж, а й залишитися ще на 10 хвилин — а це може означати +20% до чеку.

Типові ефекти у магазинах з тематичним дизайном:

• Тривалість перебування зростає на 15–30% порівняно зі стандартним супермаркетом.
• Збільшується кількість товарів у кошику, особливо імпульсних: закуски, напої, декор, новинки.
• Відвідувачі частіше повертаються, навіть якщо живуть далі, ніж до найближчого магазину іншої мережі.

Магазини стають дестинацією — точкою тяжіння, а не просто місцем покупок. Це докорінно змінює функцію рітейлу: з “утилітарної” — на “емоційно-соціальну”.

Кейс-дослідження: як дизайн впливає на поведінку покупця (на основі публічної інформації)

Достовірних цифр про прибутки конкретних концептуальних магазинів «Сільпо» у відкритому доступі небагато, але є непрямі публічні сигнали, що дозволяють зробити висновки про ефективність:

1. Кількість відкритих тематичних магазинів постійно зростає. За словами Костельмана, вже понад 80 магазинів мережі мають індивідуальний дизайн. Це свідчить про те, що стратегія працює і себе виправдовує.
2. У тематичних магазинах частіше фіксується трафік у будні, навіть у не пікові години. В інтерв’ю топменеджери компанії визнавали, що люди приїжджають "подивитися на новий Сільпо" навіть із віддалених районів — тобто магазин стає атракцією.
3. Зростання присутності в соціальних мережах. Користувачі активно діляться фото з нових магазинів, що зменшує витрати на рекламу та формує вірусну впізнаваність.
4. Інвестиції в дизайн не зупиняються навіть у періоди кризи. Наприклад, у 2022–2024 роках, попри війну, мережа відкривала нові об’єкти з концептуальними інтер’єрами. Це вказує на стратегічну впевненість у довгостроковій цінності дизайну.
5. Дані з міжнародних досліджень підтверджують тренд. Згідно з дослідженням компанії Mood Media, у концептуально оформлених магазинах:
   • покупці затримуються на 18% довше;
   • 70% відвідувачів оцінюють інтер’єр як важливу частину рішення про покупку;
   • 60% більше схильні повернутися саме через атмосферу.

Ці цифри можна логічно екстраполювати й на «Сільпо», яке є піонером цієї моделі в Україні.

Роль Володимира Костельмана: візія лідера

Біографія, управлінський стиль

Володимир Костельман — генеральний директор та співзасновник компанії Fozzy Group, до складу якої входить мережа «Сільпо». За понад два десятиліття він став одним із найвпливовіших постатей українського рітейлу, відомий своїм баченням, підприємницькою інтуїцією та схильністю до нетривіальних рішень.

Народився у Києві, має технічну освіту, але шлях у бізнес почався у 1990-х з дистрибуції та оптової торгівлі. У 1997 році разом із партнерами відкрив перший магазин «Сільпо», який тоді був відносно стандартним супермаркетом. Проте вже на початку 2000-х Костельман почав системно мислити про рітейл не просто як про торгівлю, а як про індустрію вражень, де важливі не лише товари, а й атмосфера, сервіс, досвід.

Його стиль управління можна охарактеризувати як візіонерський і делегативний. Він не просто керує щоденними операціями, а будує рамки для масштабних змін і трансформацій. Відомо, що він цінує творчість, сміливість у рішенні та естетичне мислення, що добре помітно в загальній філософії Fozzy Group.

Костельман — не типовий СЕО з корпоративними кліше. Він більше схожий на куратора або режисера, який збирає навколо себе талановитих людей, дає їм простір для реалізації ідей і водночас визначає головну візію.

У своїх публічних коментарях він неодноразово підкреслював, що головне — бути “цікавими” для покупця, розвивати емоційне сприйняття бренду, говорити з людиною мовою культури, а не лише споживання. Це глибоко контрринкова філософія, яка, втім, чудово працює в довгостроковій перспективі.

Його роль у формуванні культури інновацій в компанії

Візія Костельмана перетворила «Сільпо» на лабораторію для інновацій в українському рітейлі. Ідеться не лише про технології (хоча компанія була однією з перших, хто впровадив self-checkout, мобільні додатки, системи лояльності тощо), а насамперед про інновації в культурі, мисленні, підході до простору.

Ключові елементи цієї культури інновацій, які сформував особисто Костельман:

1. Дозвіл на творчість і експерименти.
   У компанії немає страху перед “занадто креативними” ідеями. Якщо архітектор хоче оформити магазин у стилі японської деревні чи українського села — це не відкидається, а розглядається серйозно. Костельман не лише не забороняє креатив — він його підтримує та вшановує.
2. Інвестиції у несподівані напрями.
   Наприклад, створення власного бренду крафтового пива (Varvar), імпорт екзотичних товарів, відкриття гастромаркетів чи ресторанів при супермаркетах — усе це виходить за рамки класичного рітейлу. Але саме такі рішення формують унікальність бренду.
3. Підхід “сервіс через емоцію”.
   Замість того щоб зосереджуватись лише на швидкості чи ціні, компанія під керівництвом Костельмана робить ставку на емоційне враження. Відвідування магазину має приносити радість — це ключовий принцип.
4. Горизонтальність у креативних процесах.
   Хоча компанія має ієрархічну структуру, творчі команди часто працюють із великою автономією. Дизайнери, маркетологи, архітектори мають свободу для пошуку нестандартних рішень. Це створює простір для внутрішніх інновацій.
5. Відкритість до співпраці з культурним середовищем.
   Співпраця з художниками, дизайнерами, музикантами, архітектурними бюро — усе це стало нормою завдяки ініціативі з боку керівництва. Це не просто інструмент просування, а частина ДНК бренду.

Завдяки такій управлінській філософії Володимир Костельман не просто керує мережею магазинів — він формує культурний простір, який резонує з міським середовищем, впливає на те, як українці бачать торговий простір, що в ньому шукають і чого очікують.

Уроки для ринку комерційної нерухомості

Історія та філософія розвитку мережі «Сільпо» під керівництвом Володимира Костельмана — це не просто приклад нестандартного підходу до роздрібної торгівлі. Це сигнал для всього ринку комерційної нерухомості: простір більше не може бути нейтральним фоном для споживання. Він сам стає інструментом впливу, диференціації й капіталізації.

Що можуть перейняти девелопери, орендодавці, інші рітейлери

1. Простір як конкурентна перевага, а не просто “метри квадратні”
Більшість девелоперів традиційно зосереджуються на технічних характеристиках об'єкта: площа, прохідність, паркінг, HVAC, логістика. Але кейс «Сільпо» показує, що емоційна якість простору може мати значно більший вплив на бізнес-успіх орендаря. Якщо рітейлер у просторі може створити атмосферу, яка “чіпляє” — він виграє.
Девелопери мають навчитися мислити не лише як інженери, а як куратори середовищ.

Це може означати:

• гнучке зонування, що дозволяє реалізувати креативні концепції;
• фасади й інтер'єри, які можна адаптувати під дизайнерські рішення;
• простір, придатний до колаборацій з митцями, брендами, спільнотами.

2. Цінність нетипового — нестандарт як економічна ставка
Формат “уніфікованої орендної коробки” поступово втрачає актуальність. Сьогодні все більше брендів хочуть мати власне обличчя, унікальність, впізнаваність. І цей тренд лише посилюватиметься.
Орендодавець, який підтримує ідеї нестандартних оформлень, перетворюється з “власника площ” на партнера в створенні бренду-локації.

Це відкриває нові моделі співпраці, наприклад:

• часткове фінансування дизайнерських рішень з боку девелопера;
• довгострокові контракти на умовах спільної участі в капітальних змінах простору;
• зонування ТЦ під “концептуальні блоки” — з унікальним інтер'єром, комунікацією, навіть музичним супроводом.

3. Мислення “атмосферою”, а не просто категоріями
Замість того щоб ділити ТЦ на зони “мода”, “електроніка”, “діти”, “фудкорт”, можна мислити сенсами й емоціями: “простір несподіванки”, “місце релаксу”, “точка натхнення”, “урбан-експлорер зона”. Таке мислення змінює і планування, і вивіски, і навіть музику.
«Сільпо» тут — чудовий приклад. Кожен їхній концептуальний магазин — це окрема емоційна історія, яка поєднує комерційну функцію та естетичну ідентичність.

4. Інтеграція з культурним контекстом
Девелопери часто ігнорують локальний контекст, створюючи “стерильні” простори. Але «Сільпо» доводить: інтеграція з історією району, культурою міста, національною символікою — створює глибший зв’язок з аудиторією.
Урок: подумайте, як включити в проект:

• локальних художників чи дизайнерів;
• культурні референси (архітектура, історія, фольклор);
• гнучкі площі для тимчасових експозицій, подій, мікрофестивалів.

5. Дизайн як драйвер маркетингової економіки
Орендарі сьогодні шукають простори, які просувають себе самі. Якщо оформлення магазину — “інстаграмне”, незвичне, атмосферне — це зменшує витрати на рекламу і приводить аудиторію через органічні канали (репости, рекомендації, відеоогляди).
Це дає прямий виграш орендодавцю:

• більший трафік;
• зростання лояльності;
• зниження ротації орендарів.

6. «Сільпо» перетворило дизайн на маркетинговий інструмент №1, і цей підхід можна масштабувати на всю комерційну нерухомість — від ТРЦ до бізнес-центрів.

Важливість адаптивного дизайну й емоційного простору

1. Адаптивність — як відповідь на зміни
   Після 2020 року світ комерційної нерухомості опинився в постійному режимі адаптації: пандемія, війна, енергетичні обмеження, нові моделі споживання (наприклад, quick commerce або dark stores). У таких умовах статичний, незмінний простір — це ризик.
   Дизайн має бути модульним, змінним, “живим”. Він має вміти реагувати на нову реальність.
   «Сільпо» тут знову показує приклад: більшість тематичних магазинів проектуються так, щоб змінюватися, доповнюватися, еволюціонувати — як постійна експозиція.
2. Емоційний простір — відповідь на дефіцит досвіду
   У час цифрової втоми, ізоляції, нестабільності люди шукають місця, де можна відчути, побачити, доторкнутися. Досвід стає ціннішим за функцію. Простір має не просто “бути зручним”, а запам’ятовуватися, викликати відгук, розповідати історію.
   Це стосується не лише роздрібної торгівлі, а й:
   • ресторанів і кафе;
   • шоурумів і салонів;
   • просторів коворкінгу;
   • лобі бізнес-центрів і житлових комплексів.
3. Архітектори і девелопери мають ставити собі нові питання:

• Як людина почуватиметься у цьому просторі?
• Чи захоче вона тут залишитися довше?
• Чи буде вона асоціювати це місце з позитивом, комфортом, захопленням?

Простір — це вже не “фасад для бізнесу”, а повноцінний медіум взаємодії з клієнтом.
Девелопери, які зрозуміють це першими, отримають лояльних орендарів, вищу дохідність і реальну конкурентну перевагу на майбутнє.

Висновок

Успіх «Сільпо» сьогодні — це не лише про цифри, частку ринку чи кількість відкритих магазинів. Це — історія перетворення звичайної покупки на культурний досвід. Бренд зумів зробити те, що в Україні до нього не робив ніхто на ритейл-рівні: інтегрувати повсякденне споживання у простір естетики, емоції та гри.

Мережа магазинів перетворилася на галерею сучасного народного дизайну, де кожен новий об’єкт — це окрема історія, сюжет, сценарій. Покупець стає не просто споживачем, а глядачем і учасником — і це головне.

Це явище можна умовно назвати "емоційним супермаркетом" — простором, який забезпечує не лише товар і сервіс, а ще й:

• враження, які залишаються в пам’яті;
• привід для обговорень, фото, репостів;
• відчуття національного контексту й локального колориту;
• дотик до мистецтва у повсякденному побуті.

«Сільпо» вийшов далеко за межі торгівлі — він став медіумом між культурою і споживачем, між містом і його жителями.

Саме ця якість робить мережу унікальним феноменом. В умовах, коли багато українських ТЦ і супермаркетів залишаються “інтернаціонально-стерильними”, «Сільпо» створює простори з обличчям, характером і душею. І це перетворює його на культурне явище, а не просто об'єкт торгівлі.

Володимир Костельман як приклад інноваційного мислення в українському бізнесі

У центрі цієї трансформації стоїть постать Володимира Костельмана — людини, яка не просто керує великою мережею, а формує філософію українського ритейлу майбутнього. Його роль варто розглядати не лише в операційному чи управлінському сенсі. Він виконує функцію візіонера — того, хто бачить не просто те, що є, а те, чим може стати простір, продукт, бренд, команда.

Декілька ключових рис його підходу, які заслуговують на особливу увагу:

• Мислення поза рамками ринку. Костельман не копіює глобальні ритейл-моделі, а створює свої — локальні, ідейні, змістовні. Це рідкісне вміння бачити ринок не лише як систему логістики й продажів, а як поле культурного сенсу.
• Інвестиція у дизайн як у стратегічну перевагу. Там, де інші бізнеси рахують квадратні метри й віддають дизайн “на аутсорс дешевше”, «Сільпо» під керівництвом Костельмана робить дизайн частиною ДНК бренду — з повагою до авторських рішень, із залученням митців, архітекторів, ремісників.
• Довгострокове бачення та терпіння. Інноваційні концепти не окуповуються за кілька місяців. Але вони формують багаторічну лояльність, створюють потік аудиторії, яка приходить не лише за товаром, а й за досвідом. Костельман інвестує не в “момент”, а в тривалий ефект присутності бренду в житті покупця.
• Гуманістичний бізнес-підхід. У всіх проєктах «Сільпо» відчутна повага до людини, її комфорту, естетики, відчуттів. Це те, що рідко зустрічається у жорстко оптимізованому ритейлі. І це — частина особистої філософії Костельмана як лідера.

Український бізнес зараз проходить через величезні випробування: воєнний стан, перебої в енергопостачанні, зміна поведінки споживача. Але саме в такі періоди проявляється справжній масштаб брендів і людей, які ними керують.
І завдяки візіонерству Володимира Костельмана, ми маємо унікальний приклад того, як можна вбудовувати красу, сенс і досвід у найбільш “банальну” річ — щоденну покупку в магазині.

Цей підхід має шанс змінити не лише ритейл, а й мислення девелоперів, архітекторів, орендодавців, містобудівників. Бо майбутнє комерційної нерухомості — це не тільки “що продаємо і скільки”, а “як це виглядає, як це відчувається, яку історію розповідає простір”.